- Щиро вітаю тебе із Христовим Різдвом!
Ти, кажуть, ходишь у церкву, тобі не набридло?
Гратись у праведність можна, коли тебе видно,
А, зачинившись, втішатись маленьким гріхом.
- Я зачинитися можу лише від людей,
Але для Батька мого і замків не існує.
Батько і я, і все, що навкруг мене туртує,
Гірко образу одержать Йому від дітей.
- Що ти вігадуєш, друже, дивись я живу
Краще за тебе і їм, і гуляю нівроку,
А нову хату придбав я лише за півроку.
Дав же Отець твій тобі хоч копійку “живу”?
- Сильні твої аргументи, але не нові:
Так насміхається завжди над праведним грішний.
Хто похвалявся отак залишався невтішним
В час, коли смерть переходила його поріг.
- Ти розсмішив мене дуже, навіть до сліз,
Майже тобі я повірив, що будеш безсмертним!
Той, хто помер, до цих пір залишається мертвим.
- Але ж Христос, мій Господь і Спаситель воскрес!
Батько мій бачить, що зла стало більше на світі,
Він же Святий і втомився дивитись на гріх.
Знищити шкода Йому і безвинних, і злих,
От і послав Він Синочка родитись на світ.
Щоб Він у тілі людському безгрішно прожив
Та показав нам, що світло й пітьма несумісні,
Взяв би гріхи і прокляття людські повсемісно,
Щоб на хресті розіп’яти у тілі Своїм.
Так Він помер на хресті і за три дні воскреснув,
А християни – це ті, хто прямує за Ним,
Ті, хто дорогу покаже у Батьківський дім
Людям, що правди не знають, що на перехресті.
- Нащо мені твоя правда і нащо той дім?
Я у своїм буду жити, нікому не винен.
Я ж не украв, не убив, так за що це повинен
Каятись, як, навіть, зовсім не знаю у чім?
- В Бога нема ні малих, ні великих гріхів,
Грішна людина, що Бога у серці не має.
Що вона скаже, як Батько у ней спитає;
“Як ти повівся, нечемо, із Сином Моїм?”
Наше життя на землі дуже швидко минає
І не дано нам пізнати кінця його час.
Де проведеш ти і з ким всеї вічності час,
Коли почуєш від Бога: “Тебе Я не знаю”?
Нині в нас радість велика: Христове Різдво!
Він дає шанс і для тебе цей час благодатний,
Будь ти багатий чи бідний, простий або знатний,
Серце підкаже, послухайся серця свого!
ЕЛЕНА ШАБЕЛЬСКАЯ,
ВЕРХНЕДНЕПРОВСК УКРАИНА
Познакомилась с Отцом лично в 1995г. С 2001г. служу Ему редактором христианской газеты, с 2003г. - в тюремном служении. e-mail автора:shalena_04@mail.ru
Прочитано 4341 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже гарне свідчення.Успіхів у творчості і не легкій праці у рифмуванні.Благословінь вам. Комментарий автора: Вдячна Вам, Вячеслав, за увагу до мого віршу. Вибачаюсь за помилки допущені в одній строчці, котру слід читати як:
Батька і я, і все, що навкруг мене турбує.
Євген Аксарін
2008-01-24 16:29:06
Трохи не вигукнув: ой. як гарно! Одначе є вади. Не буду вказувати на них. Вам, як людині, обдарованій смаком (гострим відчуттям!) вони самі впадуть в око, коли уважно будете переглядати твір.
БРАТУ - Алексей Басараб Мой брат Вениямин отошёл в вечную обитель 21 марта 2001 г. в то время, когда я находился в Израиле с целью служения. Я смог получить визу в Иерусалиме и прилететь на похороны в Сакраменто, Калифорния, США.
Вы можете посетить памятную страничку, посвящённую брату по адресу
http://www.solmi.org/benjamin_mem_rus.htm
Это стихотворение вошло в печатающийся сборник "Мои стихи, моя стихия".
Последнее прости . - Николай Зимин Ты только не спеши . Не торопи .
Дай слову ,чувству , мысли устояться ,
Чтобы среди печали и тоски
Ты вновь сумел любить и удивляться ...
Поэзия : Жезл Ревнующего Неба! - Светлана Камаскина Благословение всем Служителям Пятидесятницы в Духе Святом!
От рождения - Ясельной Молитвы, каждый Служитель должен возрасти до
Огня Пятидесятницы, в Дарах Пророческого Неба!